parallax background
Деякі фракції перетворили питання соцзахисту на піар
Два роки тому, в жовтні 2014, відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України. Однією із ключових тем на виборах було питання соціального захисту населення. У своїх передвиборчих програмах партії обіцяли:

За два роки Верховної Ради народні депутати прийняли 196 законів, 49 із яких стосувалися соціальної політики. Таким чином, кожен четвертий закон, прийнятий ВР VIII скликання, був соціальним ( соціальними вважалися закони, спрямовані на захист інтересів певних груп населення, в тому числі, шляхом надання їм фінансової допомоги з боку держави. Як правило, вони відповідали юридичному рубрикатору «соціальна політика», доступному у пошуковій системі ВРУ)

Найбільше соціальних законів, 15, стосувалися захисту військовослужбовців, ветеранів війни та учасників АТО. Шість законопроектів були спрямовані на підтримку учасників Революції Гідності. По 5 законів було прийнято задля забезпечення потреб малозабезпечених сімей та людей з інвалідністю; по одному – потреб внутрішньо переміщених осіб, біженців та колишніх працівників органів внутрішніх справ.

У той же час причиною появи значної кількості соціальних законопроектів було намагання політиків рекламувати свою політичну силу. Так, за час роботи ВР VIII скликання депутати прийняли відразу 15 законів щодо захисту прав учасників АТО, військовослужбовців та ветеранів війни. Кожна фракція ВР за винятком «Опозиційного блоку» та «Самопомочі» самостійно зареєструвала бодай один успішний законопроект у цій сфері. Найбільше успішних законопроектів у БПП – п’ять, у «Батьківщини» – два, «Народного Фронту» – один. Враховувалися ті проекти законів, де ініціаторами були виключно депутати однієї фракції. Загалом за два роки роботи ВР депутати прийняли 12 різних законів по внесенню змін до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Десять разів вносилися зміни до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Велика кількість прийнятих законів не свідчить про їх якість. Більшість із них є точковими і спрямовані на вирішення однієї проблеми. До прикладу, закон №548 звільняє учасників АТО від сплати військового збору, закон №670 – від сплати судового збору. При цьому обидва проекти зареєстрували депутати Радикальної партії Олега Ляшка.

Схожа ситуація і щодо реєстрації законопроектів. Депутати ВР VIII скликання зареєстрували найбільше законопроектів в історії України. Їх станом на 10 жовтня 2016 року – 4 422. Це більше ніж в депутатів усіх попередніх скликань.

Кожна фракція ВР VIII скликання має один або кілька власних законопроектів на актуальні для теми суспільства. Так, усі без винятку фракції зареєстрували проекти законів щодо соціального захисту військовослужбовців. Інколи – відразу кілька. Депутати Блоку Петра Порошенка були серед авторів щонайменше 31 відповідних проектів законів, депутати «Народного Фронту» – 17-ти. БПП, «Батьківщина», «Народний Фронт», «Опозиційний блок», РПЛ мать власні законопроекти щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Більшість фракцій також підготували проекти законів, що надають окремим категоріям осіб пільги на сплату тарифів за комунальні послуги. Серед іншого «Опозиційний блок» зареєстрував відразу 8 законопроектів щодо соціального захисту чорнобильців. Свої проекти на цю ж тематику також мають БПП, «Народний Фронт» та РПЛ. Кожна фракція має кілька законопроектів щодо соціального захисту людей з інвалідністю.

При цьому зміст законопроектів часто є схожим. Так, проект закону №2202а авторства БПП та РПЛ пропонує забезпечити учасників АТО не лише засобами медичної реабілітації, але й іншими (професійна, трудова реабілітація), проект закону №2234 серед авторів якого депутати БПП і «Самопомочі» – створити центри соціально-психологічної реабілітації інвалідів-учасників АТО, №2234 авторства БПП – змінити порядок надання військовослужбовцям відпусток з метою додаткового відпочинку, №2215 – забезпечити інвалідів-учасників АТО безоплатним санаторно-курортним лікуванням. Інколи різні фракції реєстрували ідентичні законопроекти. Так, 11.02.2015 депутати НФ, РПЛ, «Батьківщини» та «Самопомочі» зареєстрували законопроект №2069-1, який передбачає повернення особам із інвалідністю права на пільговий проїзд. При цьому 25.02.2015 депутати «Опозиційного блоку» зареєстрували власний альтернативний законопроект №2069-2, який передбачає ті ж вимоги.

У «Правилах оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки» Верховної Ради України вказується, що закон є особливою категорією нормативно-правових актів. «Закон регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання» – говориться в документі. Тобто, за своєю логікою закон має охоплювати достатньо широке коло питань, не обмежуючись, як правило, чимось одним. У той же час в одному законі можливо поєднувати кілька елементів, якщо вони стосується тієї ж проблеми: «Зміни можуть вноситися до одного або декількох актів, якщо йдеться про необхідність оновлення пов’язаних питань, врегульованих більш ніж одним нормативним актом». Тобто, до прикладу, питання надання учасникам АТО відпусток і безоплатного санаторно-курортного лікування було б логічно поєднати в один законопроект. Особливо, якщо серед його авторів депутати однієї фракції.

На недалекоглядність окремих соціальних законів вказував Президент України, накладаючи на них вето. Так, Президент ветував скандальний закон, який дозволяв фізичним особам повертати кредити банку за тим курсом, за яким вони їх брали. Згідно із поясненням такий крок завдав би шкоди банківській системі на суму понад 76 млрд. грн. При цьому закон підтримали 229 народних депутатів.

Інший закон (№2093), щодо якого було застосовано право вето стосувався збільшення пільг для чорнобильців. За інформацією Мінфіну прийняття закону призвело б до щорічних витрат із Державного бюджету України в розмірі 1.5 млрд. грн. і з огляду на складну економічну ситуацію могло б спричинити його розбалансування. «За» проголосували 261 народний депутат.

Ще один приклад – закон №1086, який дозволяв жінкам виходити на пенсію в 55 років. Відповідно до пояснень Президента дефіцит Пенсійного фонду перешкоджає реалізації цього закону, а додаткових витрат (у 2015 році 387,5 млн. грн.) на його втілення не передбачено. Цей Закон підтримали 256 народних депутатів.

Повний текст звіту читайте за цим посиланням.

Завантажити звіт у форматі pdf.

"Дослівно"