parallax background
ТРИ РОКИ ПРЕЗИДЕНТСТВА ПЕТРА ПОРОШЕНКА: ЯКІ ЗАКОНИ ПІДТРИМУЄ ТА ЯКІ БЛОКУЄ ПРЕЗИДЕНТ

Комітет виборців України підбив підсумки трьох років президентства Петра Порошенка.

Прийняття президентських законопроектів

За час роботи Верховної Ради VIII скликання Президент України П. Порошенко подав на розгляд парламенту 111 проектів законів. Із них стали законами 93 або 84%.

Таким чином, Президент залишається найпродуктивнішим законотворцем. Законопроекти Президента частіше стають законами, ніж проекти Кабінету Міністрів України чи народних депутатів. Для порівняння: за час роботи уряду В. Гройсмана законами стали 23% його ініціатив. Також законами стають лише 7% проектів законів авторства народних депутатів.

У П. Порошенко також високі показники результативності у порівнянні з іншими Президентами. Так, за перші три роки президентства В. Януковича законами стали 92% його проектів законів, В. Ющенка – 39%.

Тематика президентських законопроектів

Найчастіше Верховна Рада приймала законопроекти Президента в сфері безпеки і оборони. Так, Верховна Рада прийняла 14 законів Президента, що мали відношення до оборонної політики. Серед них такі, що стосувалися чисельності Збройних Сил України (№2269), відмови від політики позаблоковості (№1014-3), режиму воєнного стану (№2541), речового забезпечення військовослужбовців (№2551). Також було прийнято чотири закони щодо допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України для участі у багатонаціональних навчаннях.

Також відразу кілька законів Президента стосувалися проведення судової реформи. Зокрема, з ініціативи Президента було внесено зміни до Конституції України (№3524 щодо правосуддя). Президент також був ініціатором законів «Про забезпечення права на справедливий суд» (№1656), «Про судоустрій і статус суддів» (№4734), «Про Вищу раду правосуддя» (№5180).

Інший законопроект щодо внесення змін до Конституції (щодо децентралізації) отримав позитивний висновок Конституційного Суду і очікує на розгляд у Верховній Раді.

Крім того, було прийнято 50 законів, поданих Президентом, щодо ратифікації міждержавних та міжнародних угод.

Невідкладні законопроекти

Кожен другий законопроект Президента розглядався в Раді позачергово. Так, 55 із 111 проектів законів були подані Президентом як невідкладні. Це дозволяло зменшити час, потрібний для розгляду законопроектів у парламенті і розглядати такі проекти законів позачергово.

Серед іншого Президент вносив як невідкладні законопроекти щодо досягнення Україною безвізового режиму із Європейським Союзом (до прикладу, №№ 4054, 4055, 4056). Як невідкладний також був поданий законопроект щодо внесення змін до Конституції України в частині децентралізації (№2217а).

Відповідно до статті 93 Конституції України Президент має право визначати окремі законопроекти як невідкладні. Відповідно до Основного Закону: «Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово».

Відповідно до частин 3, 4 статті 101 Закону «Про Регламент Верховної Ради» ВРУ може прийняти рішення щодо законопроектів, визначених як невідкладні, про одноразове відхилення (ad hoc) від процедури розгляду і скоротити строки внесення альтернативних законопроектів, внесення пропозицій і поправок, а також строки надання законопроекту народним депутатам до його розгляду в тому чи іншому читанні.

Законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і розглядається позачергово.

У своєму рішенні у справі №1-5/2001 Конституційний Суд України прийшов до висновку, що «законопроекти, подані Президентом як невідкладні, «мають бути терміново включені Верховною Радою України до порядку денного її сесії і розглянуті у пріоритетному порядку - раніше інших законопроектів - на всіх стадіях законодавчого процесу відповідно до процедури, встановленої Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України».

Голосування за президентські законопроекти

Найбільше законопроекти Президента підтримували фракції «Народний Фронт» (в середньому 85% голосувало «за»), БПП (79%) та «Самопоміч» (74%).

Більше половини голосів за відповідні законопроекти давали депутати Радикальної партії Олега Ляшка (66%) та ВО «Батьківщини» (53%).

Депутати групи «Воля Народу», як правило, давали 48% голосів «за», «Відродження» – 32%.

Не підтримували законопроекти Президента депутати «Опозиційного блоку». «За» голосувало в середньому 8% депутатів фракції.

Застосування права вето

З початку роботи Верховної Ради VIII скликання Президент заветував 39 законів.

Із 39 законів 15 були повторно прийняті із пропозиціями Президента, 14 – відхилені і зняті з розгляду, 10 – досі очікують розгляду. Таким чином, більшість ветованих законів все ж були прийняті, але із пропозиціями Президента.

Однак інколи Верховна Рада намагалася подолати вето Президента. Народні депутати намагалися подолати вето Президента щодо 15 законів, однак жодного разу успішно. В середньому за подолання вето голосували 111 депутатів із 300 необхідних. Найближче Верховна Рада була до скасування вето Президента при голосуванні за законопроект №2093 (щодо соцзахисту чорнобильців). Тоді «за» проголосували 214 народних депутатів із 300 потрібних.

Найчастіше Президент ветував закони, що стосувалися сфери безпеки та оборони. Загалом Президент наклав вето на 7 відповідних законів (№№1848, 1547, 2090а, 2461, 4689, 2406, 2210а).

Також частіше за інші Президент ветував соціальні законопроекти. Зокрема, ті, що стосувалися соціального (№1865) та пенсійного страхування (№1086), прав мешканців гуртожитків (№1076), пільгового проїзду в транспорті (№4024), нарахування субсидій (№2676), соцзахисту чорнобильців (№2093).

Президент також накладав вето на два різні закони щодо фінансування закладів професійно-технічної освіти (№№ 3830-3, 3831-2). Двічі Президент ветував закон №0919, який стосується встановлення цін (тарифів). Причиною стала потреба в узгодженні положень відповідного закону із іншими законами в цій сфері, які були прийняті в момент, коли проект знаходився на розгляді Президента.

Серед останніх законів, які були ветовані Президентом (вето накладено 21.03.17) – нова редакція закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» (№2489).

Як правило, підставами для вето були невідповідність законів чинному законодавству чи міжнародним зобов’язанням України, а також ризик розбалансування бюджетної політики внаслідок прийняття відповідних законів. Показовою є ситуація із скандальним законом №15581-1, який дозволяв громадянам повертати кредити банку за тим курсом валюти, за яким вони його брали. Мотивуючи застосування право вето, Президент вказав, що реалізація закону завдала б збитків банківській системі на суму понад 76 млрд гривень (за даними Нацбанку). Схожа ситуація мала місце із законом №2093, який стосувався соціальних виплат чорнобильцям. За розрахунками Мінфіну, реалізація Закону потребувала б щорічно додаткових видатків в сумі 1,5 млрд гривень, що призвело б до розбалансування Держбюджету. Також нереалістичним, на думку Президента, був закон №4024 щодо компенсації за пільговий проїзд громадянам та інших пільг. Президент рекомендував відхилити закон з огляду на те, що його реалізація призвела б розбалансування Держбюджету і загалом суперечила міжнародним фінансовим зобов'язанням України.

Президент ветував закони всіх фракцій та груп парламенту без виключення. Найчастіше ініціаторами законів, на які накладав вето Президент були депутати БПП (25 законів) та Народного Фронту (23). Однак це природно з огляду на те, що БПП та НФ є найбільшими фракціями Верховної Ради і тому долучаються до більшості кількості законодавчих актів. Президент також ветував 14 законів, серед ініціаторів яких були депутати Радикальної партії Олега Ляшка, 13 законів – «Самопомочі», 9 – «Батьківщини», 7 – «Волі Народу», 6 – «Відродження». При підрахунку враховувалося те, що авторами абсолютної більшості відповідних законів були депутати відразу кількох груп та фракцій.

Із 39 законів, на які Президент наклав вето, 8 – були ініціативою уряду (А. Яценюка). Це стосується законів №2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування», №3062 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності», №2561 «Про органи внутрішніх справ», №3225 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію», №1547 «Про внесення змін до Закону України "Про організацію оборонного планування», №2090а «Про внесення змін до Закону України "Про державне оборонне замовлення», №2289а «Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», №2461 «Про загальну чисельність Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України». У результаті 5 законів із 8 ветованих все ж були прийняті, але з пропозиціями Президента.

У половині випадків Президент формально не дотримався терміну, який дається йому на прийняття рішення щодо вето того чи іншого закону. Так, рішення щодо 20 законів із 39 були отримані Верховною Радою пізніше, аніж за 15 днів від моменту надсилання закону на підпис Президенту як цього вимагає Конституція України. Рекордна затримка (42 дні) мала місце із законом № 3831-2 (щодо фінансування ПТУ). Однак на окремі закони Президент накладав вето вкрай швидко. Так, лише один день знадобився Президенту для вето закону №3755 (щодо подання чиновниками е-декларацій).

Інформація про закони, на які було накладено вето Президента